Упереджене ставлення людей про Державну службу зайнятості

Тільки перезняту про Службу зайнятості

- Та туди страшно заходити, це взагалі для людей?

(відеоряд: сучасні офіси Зроблено в Україні на базі центрів зайнятості, яких вже 80 по країні, сучасне обладнання центрів профтехосвіти, яких вісім у різних регіонах, пересувні центрі зайнятості у мікроавтобусах для віддалених громад)

- Та там одні бабусі працюють...

(відеоряд: як молоді, так і середнього віку кар'єрні радники, рекрутери, студенти 18-19 років, які проходять практику; загалом середній вік по системі 42, є й бабусі-дідусі теж, бо люди з досвідом важливі, бо є різні цільові аудиторії — і до кожного треба свій підхід)

- Та там найгірші вакансії пропонують...

(відеоряд: Єдиний портал вакансій з пропозиціями 60-80-100 тисяч гривень, бренди, з якими співпрацює Служба: Нова Пошта, Епіцентр, ОККО, Метінвест і т.д.)

- Та туди лише йдуть за виплатами...

(відеоряд: енергійні талановиті підприємці, які отримали гранти на власну справу від Служби зайнятості та відкрили свої перукарні, кав'ярні, СТО, дитячі садочки, крафтові виробництва...)

- Та чому вони можуть навчити...

(відеоряд: десятки тисяч українців, які отримали ваучери на навчання на 30 тис. + грн та вступили у коледжі та університети, зокрема, й у Шевченка, Драгоманова, Грінченка, Франка та ін. - загалом список з кількох тисяч (!) навчальних закладів, куди можна вступити на вибір)

- Та там все старорежимне, ніякої цифровізації...

(відеоряд: мобільний застосунок — онлайн для iOS та Android, як на сайті в пару кліків можна подати заявку на ваучер на навчання, на грант, замовити довідку у пдфці, проконсультуватися онлайн у чатику...)

Щиро дивуюся, наскільки стереотипи сильні, як міфи та упередження живуть роками попри реальність, яка давно змінилася.

Автор: Андрій Яніцький, начальник відділу комунікацій Державної служби зайнятості

Оригінал публікації