Перейти до основного вмісту

Європа демонструє стратегічне бачення ролі науки та видатків на неї

У 2023 році витрати на науку в ЄС становили 381 млрд євро, що в середньому дорівнювало 850 євро на одного мешканця ЄС. Порівняно з попереднім роком, витрати на одного мешканця зросли на 6,7%, а порівняно з 10 роками раніше, у 2013 році, вони зросли на 55,3%.

Співвідношення видатків на науку до ВВП, так звана наукоємність ВВП, зросло в ЄС з 2013 по 2023 рік з 2,08% до 2,22%. У 2023 році видатки становили 381 млрд євро, тоді як у 2019 році – 312 млрд євро; а витрати на науку на душу населення у 2023 році становили 850 євро, тоді як у 2019 році вони становили 699 євро. Тобто Європа демонструє стратегічне бачення ролі науки та видатків на неї.

В Україні видатки на наукові дослідження та розробки на одного мешканця країни складають близько 10 євро. У порівнянні з країнами ЄС це у 85(!) разів менше.

Серед країн ЄС найвища наукоємність ВВП у 2023 році була зафіксована у Швеції (3,57%), за нею йдуть Бельгія (3,32%), Австрія (3,29%), Німеччина (3,11%) та Фінляндія (3,09%).

Лише 5 країн повідомили про наукоємність ВВП, що становила менше 1% від ВВП у 2023 році; кожна з цих країн приєдналася до ЄС у 2004 році або пізніше, а найнижчі показники були зафіксовані в Румунії (0,52%), Мальті (0,61%), Кіпрі (0,68) та Болгарії (0,79).

А що у нас? У 2021 році, напередодні широкомасштабного вторгнення Росії, Україна витрачала на наукові дослідження та розробки близько 0,38% ВВП. Зараз показник 0,3%. Тобто у переліку країн Європи ми останні.

Більшість країн ЄС (понад дві третини) повідомили про вищу наукоємність ВВП у 2023, ніж у 2013 році. Найбільше зростання інтенсивності R&D (у відсоткових пунктах) між 2013 і 2023 роками було зафіксовано в Бельгії (1,00 в. п.), Польщі (0,68 в. п.), Греції (0,67 в. п.), Хорватії (0,60 в. п.), Португалії та Німеччині (0,37 в. п. і 0,33 в. п. відповідно).

На іншому кінці діапазону найбільш значне зниження наукоємності ВВП відбулося в Словенії (-0,46 в. п.), Люксембурзі (-0,20 в. п.), Фінляндії (-0,19 в. п.) та на Мальті (-0,12 в. п.).

За темпами зменшення інтенсивності наукових досліджень та розробок за період з 2013 по 2023 роки ми в Європі знову «лідируємо», що викликає особливу тривогу – видатки на науку як відсоток ВВП у нас за цей час зменшилися на 0,6 в. п, тобто з 0,9% до 0,3%. Невже це стратегічне бачення ролі науки у розвитку економіки та суспільному житті країни?

Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».

Оригінал публікації

Коментувати

Restricted HTML

  • Можна вирівняти зображення (data-align="center"), а також відео, цитати тощо.
  • Можна підписати зображення (data-caption="Text"), а також відео, цитати тощо.